תּוֹשָׁב tôwshâb (H8453)

осілий чужинець

1) приходько, чужинець

або תֹּשָׁב; (1 Царів 17:1), від יָשַׁב (H3427); мешканець (але не чужоземець (נׇכְרִי (H5237))); особливо (на відміну від корінного жителя (активний дієприкметник від יָשַׁב (H3427)) та тимчасового поселенця (גֵּר (H1616)) чи простого постояльця (לוּן (H3885)))