בּוּס bûwç (H947)

топтати (буквально або переносно)

1) топтати, відкидати, розтоптувати 1a) (Qal) 1a1) топтати, розтоптувати (про воїнів) 1a2) про відкидання (переносно) 1b) (Polel) 1b1) топтати (у поганому значенні) 1b2) оскверняти 1c) (Hithpolel) 1c1) топтати 1c2) хвицяти, відбрикуватися 1c2a) про сліпі рухи немовлят 1c2b) про Єрусалим (переносно) 1d) (Hophal) бути розтоптаним

первісний корінь;